Деталі

Перегляди: 2531

Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія

Інформація для пацієнта

ЕРХП - це обстеження жовчних протоків та підшлункової залози. Протоки - це маленькі труби, що дозволяють рідинам переміщатися з одного місця в інше. Вони є частинами Вашого травного тракту. Для цього обстеження маленьку трубку буде введено через Ваш рот і горло в тонку кишку. Через трубку в жовчні протоки та протоки підшлункової залози буде введений барвник. Будуть зроблені рентгенівські знімки.

Не запізнюйтесь на це дослідження.

Саме обстеженнязайме близько 1 години.

Для підготовки

• Для цього обстеження Ваш шлунок повинний бути порожнім.
• З опівночі до початку операції не вживайте жодної їжі або напоїв, навіть води.
• Якщо Ви повинні приймати ліки ранком у день обстеження, приймайте їх тільки з невеликою кількістю води.
• Повідомте Вашого лікаря, якщо Ви протягом минулого тижня робили рентген з використанням барію. Барій може вплинути на результати цього обстеження.

До обстеження персонал може спитати Вас про:

• Які ліки ви приймаєте, в тому числі ліки, трави, вітаміни та інші додатки

  Детальніше...

Деталі

Перегляди: 4037

Інформація для паціентів про колоноскопію

Колоноскопія – це процедура, що дає можливість лікареві визначити стан та будову прямої та товстої кишки. Дослідження проводиться в ендоскопічному кабінеті. Колоноскоп (еластичний зонд невеликого (1,2 см ) діаметру) акуратно вводиться через задній прохід та просовується по просвіту товстої кишки.

Коли призначають колоноскопію?

Колоноскопія призначається лікарем та проводиться для виявлення та уточнення захворювань товстої кишки, а саме: при скаргах пацієнтів на розлади у діяльності кишечника (проноси або довготривалі запори), виділення крові при дефекації, кровотечах та інші. Під час проведення колоноскопії виявляються поліпи, наявність яких протікає безсимптомно. Незамінний метод обстеження для діагностики онкологічних новоутворень, особливо на ранніх стадіях. Значну роль відіграє колоноскопія для профілактики онкозахворювань, коли обстежуються пацієнти віком після 50 років або близькі родичі, у родині яких було виявлено пухлину чи поліпи товстої кишки. Колоноскопія – це процедура, що дає можливість лікареві визначити стан та будову прямої та товстої кишки.

ЯКА НЕОБХІДНА ПІДГОТОВКА ПЕРЕД КОЛОНОСКОПІЄЮ?

Перед проведенням ендоскопічного обстеження Вам необхідно повідомити лікаря про стан Вашого здоров’я (перенесені хвороби, алергії, операції, результати попередніх обстежень). Для отримання повної інформації про стан слизової оболонки товстої кишки необхідна її спеціальна очистка. Кишечник необхідно ретельно відмити від калу, слизу тощо. Найбільш чітку інформацію про підготовку кишки до обстеження пацієнт отримує від лікаря.

ЯК ПРОХОДИТЬ КОЛОНОСКОПІЯ?

Зазвичай, процедура переноситься пацієнтом задовільно, інколи спричиняє больові відчуття. Колоноскопія проводиться в положенні пацієнта на лівому боці та на спині, в середньому триває 15-60 хвилин. Пацієнт відчуває розпирання, тиск у животі. Огляд проводиться при введені та виведені колоноскопа. Інколи внаслідок поганої підготовки або з інших причин (стан після операцій на черевній порожнині, особливостей будови товстої кишки) неможливий повний огляд усіх відділів кишечника, в такому разі призначається рентгенівське обстеження з барієвою клізмою товстої кишки – іригоскопія.

Якщо під час проведення колоноскопії виявляються патологічні зміни слизової оболонки товстої кишки для підтвердження або скасування діагнозу проводиться біопсія (взяття шматочка слизової оболонки для гістологічного аналізу). У випадку взяття біопсії лікар необов’язково думає про рак, кожна зміна стану слизової має бути підтверджена гістологічним аналізом.

При виявленні поліпів у кишці їх треба, в більшості випадків, видалити через колоноскоп з використанням додаткового обладнання без хірургічної операції. Інколи виникає необхідність проведення повторних колоноскопій з метою оцінки стану слизової на місці видалення поліпа, при поліпах значних розмірів або великої їх кількості. Видалення поліпів прямої та товстої кишки – важливий захід профілактики раку кишечника!

Під час проведення колоноскопії лікар-ендоскопіст має можливість виявити джерело кровотечі та за допомогою спеціальних інструментів зупинити його без операції.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ КОЛОНОСКОПІЇ?

Одразу після закінчення колоноскопії лікар розповідає пацієнту про результати обстеження, видає висновок. При взятті біопсії заключний діагноз пацієнт отримує через 2-3 дні.

Після обстеження пацієнт спостерігається лікарем до усунення симптомів здуття, розпирання у животі, яке виникає при нагнітанні повітря під час процедури. Пацієнт може відвідати туалет, після виходження газів самопочуття значно покращується. Якщо колоноскопія проводилась під тотальною внутрішньовенною анестезією пацієнт залишається під наглядом деякий час.

Приймати їжу та поновити звичайний ритм життя можливо у той же день після від’їзду з лікувального закладу.

При необхідності повторних оглядів лікар у кожному конкретному випадку призначає повторні обстеження.

ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ БУВАЮТЬ ПРИ КОЛОНОСКОПІЇ?

Колоноскопія взагалі безпечна, коли виконується лікарем, який пройшов спеціальну підготовку. Як при всякому ендоскопічному обстеженні, при колоноскопії можуть виникнути ускладнення. За даними літератури це може бути кожен 500 пацієнт та бувають при проведенні додаткових обстежень (біопсії) або видалення поліпів та проявляються кровотечею або розривом стінки кишки. Усунення наслідків ускладнень потребує проведення операції, яка при необхідності проводиться негайно. Тому у всіх випадках, коли після проведення колоноскопії з’являється різкий біль у животі, виділення значної кількості крові з кишки, лихоманки, необхідно негайно звернутись до лікаря або визвати карету швидкої допомоги.

Якщо у Вас виникнули питання щодо необхідності проведення колоноскопії або альтернативного методу обстеження прямої та товстої кишки, необхідно обговорити з лікарем все, що цікавить Вас стосовно процедури, подальшого спостереження тощо.

Деталі

Перегляди: 2635

Інформація для пацієнта про езофагогастродуоденоскопію

Езофагогастродуоденоскопія (також відома як гастроскопія) – метод обстеження, що дає можливість дослідити стан слизової оболонки стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки за допомогою ендоскопу (зонду) невеликого (до 1 см) діаметру, що вводиться через рот. Складна конструкція ендоскопу передбачає не тільки огляд слизової оболонки, але й при необхідності, проведення різноманітних маніпуляцій та операцій (взяття слизової для гістологічного дослідження – біопсія; зупинка кровотечі, видалення поліпів та сторонніх тіл та інші) шляхом введення додаткового інструментарію через спеціальний отвір апарату (біопсійний або інструментальний канал).

Коли призначають езофагогастродуеноскопію?

При скаргах на біль у животі, нудоту, блювоту, печію, при порушені ковтання їжі та інших розладах у діяльності шлунково-кишкового тракту лікарем призначається ЕГДС. Проведення гастроскопії надає можливість виявити злоякісні утворення та гістологічно підтвердити їх. До того ж ЕГДС дозволяє виявляти злоякісні утворення на ранніх стадіях (жоден з інших методів дослідження не має такої можливості) та виявити захворювання, які можуть привести до раку. Також це незамінний, найбільш інформативний метод дослідження при діагностиці та лікуванні шлунково-кишкових кровотеч.

Детальніше...